Пасивний будинок (нім. Passivhaus) — має мінімальний негативний вплив на довкілля, високу енергоощадність і комфорт проживання.
Перший пасивний будинок, який Ви можете побачити на фото вище, було збудовано в 1991 році в місті Дармштадт (Німеччина). Цей проект підтвердив бездоганне функціонування донині всіх важливих складових будинків за умови їх нормальної експлуатації.
Незмінним ще й досі є середнє споживання енергії для опалення – менше 10 кВт•год/(м²), заощадження становлять більше ніж 90 %, якщо порівнювати із традиційним будинком. Було зафіксовано дуже високу якість повітря та високий рівень теплового комфорту.
Для подальшого дослідження пасивних будинків був заснований Інститут пасивного будинку. Станом на травень 2011 року уже збудовано понад тридцять дві тисячі сертифікованих пасивних будинків, а з 2020 року стандарт пасивного будівництва в Євросоюзі буде обов’язковий.
Впровадження нових стандартів пасивного будинку
Відновлювальні джерела енергії це чудове доповнення до пасивного будинку. Саме тому Інститут Пасивного Будинку (ІПБ) започаткував нові категорії для сертифікації будівель.
В 2015 році була опублікована нова варсія програми PHPP 9, як додаток до вже існуючого стандарту пасивного будинку «Пасивний Будинок Класик», ІПБ було також започатковано категорії сертифікації «Пасивний Будинок Плюс» та «Пасивний Будинок Преміум». Акцент при сертифікації пасивного будинку тепер робиться на критерії «Відновлюваної первинної енергії» (PER).
Стандарт використання енергії на опалення залишився незмінним і не може перевищувати 15 кВт·год/м² на рік. Проте, тепер з введенням нових категорій буде використовуватися попит на первинну енергію від відновлюваних джерел енергії (PER). Таким чином, маємо наступні ліміти:
– «Пасивний Будинок Класик» це значення буде дорівнюватися 60 кВт·год/м² на рік.
– «Пасивний Будинок Плюс» – споживання відновлюваної первинної енергії не може бути більшим ніж 45 кВт·год/м² на рік.
– «Пасивний Будинок Преміум» – споживання повинно бути тільки 30 кВт·год/м² на рік.
