Пасивний будинок, також званий енергозберігаючим чи екобудинком, відрізняється від традиційних споруд відсутністю необхідності в опаленні і мінімальним енергоспоживанням на одиницю об’єму. Результат досягається шляхом максимального зниження тепловтрат і за рахунок раціонального використання пасивної сонячної енергії.
Ідеальний пасивний будинок – повністю незалежна і замкнута на собі система, яка не потребує витрат на підтримання необхідної температури в будь-яку пору року.
Хоча на сьогоднішній день будівництво пасивних будинків часто не дозволяє повністю відмовитися від активного опалення та охолодження (в залежності від клімату конкретного регіону та середньорічних температурних коливань), вона істотно знижує витрати на підтримку в приміщенні комфортного мікроклімату. Енергоефективність об’єкта підвищується в рази, а його показники – незрівнянні зі звичайними будинками.
Хоча вартість такого будівництва трохи перевищує середні ринкові показники, всі витрати окупаються сповна вже в найближчі кілька років. Крім того, можна заощадити час і ресурси на облаштуванні деяких мереж: створенні котелень, прокладці труб водяного опалення, тощо.
Особливості будівництва пасивних будинків
Технологія розроблена і запропонована ще в травні 1988-го року, а вже в 1996-му її творці заснували в німецькому Дармштадті Інститут пасивного будинку, який і став законодавцем всієї концепції та заклав основні її принципи.
При будівництві враховуються такі елементи:
– Теплоізоляція. Важливо не допустити навіть мінімального витоку. Особливо ретельно обробляються всі стики, шви, з’єднання і переходи. Додатково використовується вітрозахисне і вологозахисне покриття, пароізоляція. В результаті вдається зберегти тепло взимку і прохолоду – влітку.
– Циркуляція повітря. За рахунок високоякісної ізоляції можна повністю запобігти неконтрольованому повітрообміну. Теплова енергія не витрачається даремно.
– Вентиляція. Один з найважливіших етапів при скороченні тепловтрат – облаштування вентиляції з рекуперацією замість традиційного провітрювання. Повітря, що надходить, прогрівається в теплообміннику за рахунок вже відпрацьованого. У приміщеннях – постійний приплив свіжого повітря при збереженні температури.
– Вікна. Для пасивних будинків розроблені спеціальні віконні конструкції, максимально сучасні, інноваційні, герметичні та енергоефективні. Оптимальний коефіцієнт теплопередачі та світлопропускна здатність дозволяють підтримувати комфортний мікроклімат без додаткових витрат.
– Конфігурація будівлі. З огляду на географічні та кліматичні особливості місцевості, важливо правильно підібрати розташування й напрямок будівлі. Південна орієнтація дозволяє максимально ефективно використовувати сонячну енергію, скорочуючи потребу в допоміжних активних джерелах. Окремо враховується коефіцієнт площі огороджувальної поверхні, залежить від компактності та планування об’єкту.
Для будівництва використовуються переважно традиційні екологічні матеріали: дерево, цегла, камінь. Набуває популярності і тенденція використання продуктів переробки неорганічних відходів: скла, металу, бетону. Для цих цілей в Німеччині навіть існують спеціальні заводи.
5 основних складових пасивного будинку
Таким чином легко визначити, що пасивний будинок складається із 5 основних компонентів:
– Найвищі показники теплоізоляції;
– Відсутність протягів та містків холоду;
– Ізольовані вікна та віконні рами з потрійними енергоефективними склопакетами;
– Герметична оболонка споруди;
– Механічна вентиляція із рекуперацією тепла.
Кожна складова розраховується окремо та індивідуально для кожного проекту, а під час реалізації – перевіряється та контролюється спеціальними приладами. Дотримання балансу показників дозволяє створити такий пасивний будинок, на обігрів якого протягом року достатньо максимум15 кВт на м2, коли зазвичай ці числа сягають відмітки 150-250.
Проектування пасивних будинків
Використання Пакету Планування Пасивних Будинків PPHP дозволяє скласти актуальний енергетичний баланс об’єкту з урахуванням всіх теплових потоків. Програма автоматично прораховує витрати та надходження тепла через вентиляцію, огороджуючі конструкції, сонячне проміння, котел, електрообладнання, освітлення, тощо.
Зменшити показники втрат одразу у кілька разів можна, максимально утеплюючи все конструктивні елементи будинку. Завдяки цьому зменшується і потреба в котловому теплі, а використання енергії сонця стає значно ефективнішим.
Додатково збільшити частку сонячного тепла – задача архітекторів, які планують розташування та орієнтацію будинку. Найоптимальніше рішення – вивід вікон житлових приміщень на південь. Тоді потреба у котловому постачанні практично відпадає, а вся споруда опалюється самостійно, без сторонніх джерел, тобто – пасивно.
Ще одна перевага програми PPHP – можливість її використання не лише для планування нового будівництва, а й для моделювання та прорахунків під час модернізації та реконструкції.
Згідно планам, вже з 2020-го року проектування усіх будинків на території Євросоюзу буде здійснюватися лише за стандартами пасивної технології.
